Урок № 26-27 для групи 4

 Нижня пряма подача.

Повторення верхньої прямої подачі.

 Розвиток сили м'язів у волейболі.

Виявляється розвиток  сили м'язів залежить від загального стану здоров'я центральної нервової системи волейболіста, діяльності кори його головного мозку, біохімічних процесів, міри стомлення м'язів та інше. Велике значення для розвитку сили волейболіста має його уміння напружувати і скорочувати м'язи з великою силою, що певною мірою залежить від його уміння виявляти вольові зусилля.

Вправи, направлені на розвиток сили волейболістів, сприяють збільшенню  м'язової маси, а також виховують здатність виявляти цю якість. Можна спеціально підбирати вправи для поліпшення уміння виявляти силу або вправи для збільшення м'язової маси.

Для розвитку м’язової  сили у волейболі головним чином застосовується метод «повністю метод максимальних зусиль». Виконання вправ методом максимальних зусиль сприяє розвитку здатності виявляти значні м'язові зусилля переважно завдяки удосконаленню нервових процесів і виховання волі. Підбираються спеціальні вправи, в яких необхідно виявляти велику і граничну силу. Дані вправи повинні виконуватися з незначними інтервалами, з виявом можливо більшої сили. Користуючись даним методом, м'язової сила на першому етапі наростає швидко.

Метод «повністю»сприяє в більшій мірі збільшенню м'язової маси і полягає в багаторазовому і постійному виконанні вправ до появи втоми. При цьому силове навантаження на волейболіста може бути як середньої, так і великої. Бажано структуру вживаних вправ наблизити до характерних рухів волейболістів. Досягнути значного збільшенню м'язової маси можливо тільки при тривалому використанні цього методу.

Виконання основних технічних прийомів у волейболі (передачі, блокування, подачі, нападаючі удари) пред'являють підвищені вимоги до сили м'язів тулуба, рук, плечового пояса. Пальців, а також м'язів ніг - стопи, гомілки і стегон. Ці вимоги зумовлюють спрямованість тренувань по силовій підготовці. Більша кількість вправ для розвитку сили волейболістів виконуються з обтяженням. По характеру уживаних  вправ на силу можна поділити на дві групи:

1. Вправи для розвитку сили волейболістів із зовнішнім обтяженням (штанга, експандер, мішок з піском, набивний мішок, опір зовнішньої середи - пісок, вода, сніг; опір партнера).

2. Вправи для розвитку сили волейболістів з утриманням власної ваги тіла (підтягнення на турнике, лазіння по канату, гімнастичні вправи, присідання, віджимания і інше.).

Вживаючи вправи з обтяженням можна точно дозувати інтенсивність і об'єм навантаження, а також впливати як на окремі м'язи, так і на певну групу м'язів. На початковому етапі вправи з обтяженням рекомендується виконувати в уповільненому темпі. А потім їх треба виконувати якнайшвидше. Вправи для розвитку сили волейболістів, потрібно чергувати з розслабляючими вправами. Вправи з великими отягощениями (штанга), у виконанні яких задіяна велика кількість м'язів, необхідно застосовувати з інтервалом в декілька днів (один-два), а вправи з невеликими отягощениями, що впливають на невелику кількість м'язів, - щодня.

У залежності від режиму роботи м'язів силові вправи діляться на статичні і динамічні. Виконання динамічних вправ характеризується скороченням м'язів, зближенням м'язових закінчень, внаслідок чого м'язи потовщуються і довшають. Виконуючи статичні вправи для розвитку сили, м'язи знаходяться в напруженому стані, але не скорочуються. Вживання статичних вправ у великій кількості не рекомендується, оскільки вони негативно впливають на дихальну і сердечно-судинну системи, оскільки відбувається тривала затримка дихання. Саме тому статичні вправи потрібно чергувати з динамічними.